Ціни на європейському газовому ринку знов ростуть через тиск на цей самий ринок з боку Росії. «Ліс рубають – тріски летять» - саме так можна охарактеризувати дії РФ по встановленню газової монополії в Європі та їх наслідки для України. 

Щоправда, нам дістаються навіть не тріски, а цілі цінові «колоди», адже вартість природного газу на українській внутрішній біржі вже перевищила європейський максимум.

[ оригінальне зображення ]

Статистичні дані європейських спотових цін зафіксували історичний максимум вартості 1 тисячі кубометрів на рівні 2 037 доларів США, а різниця у трохи більше ніж 200 доларів – вартість транспортування та прибуток НАК «Нафтогаз». 

Попри чергове досягнення цінових максимумів європейська ринкова кон`юнктура, загалом, не змінилась, адже все постачання російського газу до країн Європи відбувається за довгостроковими контрактами і спотові ціни не мають впливати на загальну картину, окрім випадків купівлі додаткових обсягів палива. 

Україна не має прямого контракту з Росією і має достатні, за словами Прем`єр-міністра України, запаси газу, що поповнюються власним видобутком. Однак внутрішні торги проходять за «європейськими цінами». Чому так відбувається? 

Відповіді криються у трьох площинах – внутрішній, зовнішній та економічній. 

Внутрішні чинники: 

• Прорахунки у підготовці до опалювального сезону. 

Опалювальний сезон в Україні – своєрідний будинок на трьох стовпах: газ, електрика та вугілля. Стійкість конструкції досягається лише збалансованим навантаженням на кожен з них. Помилки в такому балансуванні можуть призвести до краху усієї конструкції. 

• «Ручне» регулювання тарифної політики (в інтересах побутових споживачів.

Наслідок - неминуче зростання енергоємності виробництв, а отже і кінцевої вартості, наряду зростанням вартості комунальних платежів та енергоємності виробництв в найближчому майбутньому. Про що УЦАБ писав в попередньому матеріалі.

Найвідчутнішим фактором зростання цін на комунальні послуги для населення стануть умови нового «тарифного» Меморандуму між Україною та МВФ, що передбачає продаж 50% газу власного видобутку на газовій біржі, цінова політика якої корелюватиметься з європейською.

Зовнішні

• Віце-канцлер, міністр економіки Німеччини Роберт Хабек вважає, що «будівництво російського газопроводу «Північний потік-2» було помилкою з геополітичної точки зору».
• Президент німецького мережевого агентства Bundesnetzagentur (BNetzA) Йохен Хоманн повідомив, що процес сертифікації «Північного потоку-2» затягнеться до літа 2022 року, що ніяк не задовольняє потреб Російської Федерації. 
• У відповідь на це російський «Газпром» розпочав заповнення другої нитки газогону «Північний потік-2» природним газом.
• За даними Trading Economics, обсяги постачань газопроводом Ямал-Європа були обмежені та частково реверсовані 19-20 грудня, що у сукупності з погодними умовами та зменшенням потужності альтернативних видів постачання палива у Європі – гарантувало зростання цін. 

Економічні

• Європейська кон`юнктура, загалом, не змінилась, адже усе постачання російського газу до країн Європи відбувається за довгостроковими контрактами і спотові ціни не мають впливати на загальну картину, окрім випадків купівлі додаткових обсягів палива.
• Саме наявність у «Північному потоці-2» газу «до якого рукою подати» є одним із способів схилити країни ЄС до перегляду процесу сертифікації газогону та пришвидшити його. 
• Ціна в Україні аналогічна європейській через переведення вугільних генерацій на газ і відповідне зростання попиту. 

Процес переведення вугільних ТЕС та ТЕЦ на використання природного газу або мазуту передбачено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2003 «Про погодження Тимчасового порядку придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання)». 

За орієнтовними прогнозами для перекриття дефіциту вугілля потрібно використати принаймні 3 мільярди кубометрів газу. Ця «закупівля» і передбачена Тимчасовим порядком, проводитиметься за «спотовими» цінами. 

Тобто НАК «Нафтогаз» має закупити природний газ на 5,1 мільярди доларів США при вартості тисячі кубометрів газу на рівні 1700 доларів (з транспортуванням). Стільки коштів у «Нафтогазу» просто немає, і саме тому внутрішні аукціони відбуваються за європейськими цінами – аби «назбирати» грошей.  

Будь-яка «тарифна» гра в першу чергу стосуватиметься пересічного громадянина, адже реальним джерелом фінансування і держави, і непобутових споживачів є витрати населення, що невпинно зростатимуть.