Олександр Аніщенко загинув 5 травня 2014 року разом із Русланом Лужевським. Штурм передмість Слов’янська, захоплених бандою Гіркіна-Стрєлкова. Важкий бій, гіркі втрати. Два Героя України (посмертно).

    Серце Сергія зупинилось 24 грудня 2017 р. в Сєверодонецьку під час виконання військових обов’язків. Як досвідчений офіцер, талановитий контррозвідник, патріот своєї країни, Сергій Ширков неодноразово брав участь в операціях на сході України під час проведення АТО.

    В рідному місті Суми їх пам’ятають та люблять. Звичайна міська школа №4. І, водночас, особлива школа імені Героя України полковника СБУ Олександра Аніщенка знаходиться на вулиці перейменованій на його ж честь. Музей, створений вчителями та учнями… Фільм… Виховні, патріотичні, пам’ятні уроки, спортивні змагання, присвячені Олександру та Сергію, відкриття меморіальної дошки… слова, що на ній викарбувані: «Я хочу, щоб ви пам’ятали не тільки мої справи, а й мою душу» – характеризують Олександра як мужню особистість, полум’яного патріота України. Адже він здійснив подвиг, прикривши своїм тілом побратимів. 

    Щира вдячність всім учителям, особливо, директору школи Волковій Тетяні Павлівні, за їхню пам’ять, працю та патріотизм. Ми бачили очі та емоції Ваших учнів, відчували щирість в їх словах про наших бойових товаришів, що загинули в неоголошеній війні Росії проти України. 

  Після школи відвідали один із найстаріших закладів вищої освіти Слобожанщини – Сумський педагогічний університет імені А.С. Макаренка, де навчався О. Аніщенко. Спілкування із студентами. Виступ батьків, Григорія Миколайовича та Зінаїди Миколаївни Аніщенків, дружини Олександра – Алли Михайлівни не залишили нікого байдужим. Наша розповідь про роботу СБУ в 2014-2019 рр. в АТО. Без пафосу, правдиво та відверто. Про знищення російських ДРГ та ліквідацію агентурно-розвідувальних груп, зачистку звільнених територій від терористів, їх посібників, боротьбу з контрабандою, інформаційних операціях, про звільнення заручників, історії, коли українській стороні передавали тіла загиблих солдат та добровольців лише взамін на живих бойовиків, про подвиги, зраду та боротьбу…Адже, на жаль, війна на Донбасі триває… і після Олександра та Сергія загинуло ще багато синів та доньок України.

    Ми вдячні м. Суми, звичайним людям, учителям, учням, студентам за їхню пам’ять про загиблих захисників України. Ця пам’ять – маркер справжнього патріота. Як сказав на одній із зустрічей із родинами загиблих героїв В.Грицак: «Ми пам’ятаємо кожного Героя і робимо все, щоб їх родини кожного дня відчували нашу підтримку». І не важливо, захищав ти свою країну та народ із зброєю в руках в районі проведення АТО чи по совісті служив та працював в тилу, допомагаючи боротися з ворогом, пам’ять зобов’язує не зрадити. Не зрадити загиблих солдат, офіцерів, добровольців, волонтерів, їх родини, не зрадити Україну, а головне – не зрадити самих себе.